Науково-дослідна робота

Кафедра міжнародного права та порівняльного правознавства протягом періоду з 15.01.2016 до 31.12.2020 виконала науково-дослідну роботу: № 52/15.01.06  «Міжнародно-правові та національно-правові засади забезпечення основ державного суверенітету».

Наразі кафедра виконує науково-дослідну роботу № 69-2021/15.01.06 «Міжнародні стандарти міжнародних організацій та їх імплементація державами-членами». Термін роботи: 02.01.2021 – 31.12.2022. Науковий керівник – д.ю.н., проф. Мушак Н.Б.

Задачею виконання кафедральної НДР є розробка концепції, принципів та стандартів у рамках міжнародних організацій, їх застосування державами-членами та виробленні на їх основі актуальних пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення законодавства України відповідно до стандартів міжнародних організацій, зокрема тих, учасницею яких є Україна.

Актуальність програми зумовлена низкою чинників. Зокрема, поява України на міжнародній арені як незалежного суб’єкта викликала дві основні проблеми, що наклали свій відбиток на весь подальший процес її розвитку. Їх суть полягала у виборі типу держави та правової системи, практичному формуванні їх елементів та взаємозв’язків між ними. За своєю природою цей процес фактично був цивілізаційним вибором молодої держави, оскільки право, правова держава стали основоположним стандартом, свого роду «візитівкою» Західної цивілізації. Тому основною особливістю українського державотворення стали саме такі процеси, які забезпечили розбудову державного механізму та правової системи України за західними взірцями. У царині держави та права такого роду тенденція проявляється, як правило, у процесах вестернізації, тобто адаптації правової системи та системи публічної влади до вимог і стандартів західної демократії. У цьому полягає сутність реформ, що проводяться в Україні протягом останніх років.

Процеси, які тривають у правовій системі України сьогодні, ґрунтуються на запозиченні практичного досвіду функціонування державного механізму та правової системи розвинених демократій Заходу. Іноді запозичуються навіть цілі інститути, досі невідомі для української системи державотворення (глава держави, конституційний контроль, приватна власність), а як своєрідна модель – законодавчі акти (кодекси) і окремі правові норми. Всі запозичення такого роду розпочинаються, насамперед, з імплементації певних демократичних стандартів, оскільки саме вони на принциповому рівні визначають основні риси та особливу природу західного типу держави і права, врешті-решт цінності Західної цивілізації, що знаходять свій вияв у верховенстві права, демократичному правлінні, повазі до прав людини тощо.

Злободенність науково-дослідної програми зумовлена тим, що є однією з перших спроб теоретичного аналізу та практичного узагальнення проблем міжнародних стандартів для здійснення ефективних реформ в основних сферах суспільного життя.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення наступних задач:

• дослідити сутність і основні ознаки міжнародних стандартів;
• надати визначення міжнародних стандартів, які розробляються як міжурядовими та неурядовими організаціями;
• визначити предмет можливості та доцільності рецепції європейських правових стандартів з метою подальшої практичної реалізації у формі їх вивчення та часткового або навіть повного запозичення для забезпечення законодавчої діяльності в дванадцяти базових для України сферах суспільних відносин: права людини, вибори, охорона довкілля, соціальне забезпечення, боротьба з корупцією, енергетика, безпека та оборона, промисловість, сільське господарство, банківська та податкова сфери;
• встановити вплив міжнародних стандартів на ефективність здійснення українських реформ.

Науково-дослідна робота кафедри включає підготовку науково-педагогічних кадрів (аспірантура), індивідуальну наукову діяльність професорсько-викладацького складу (публікації та участь в науково-практичних конференціях і семінарах), організацію науково-дослідної роботи студентів.

Наукова діяльність кафедри здійснюється за такими основними напрямами та темами:

• міжнародні стандарти: концептуальні підходи до їх правової природи на універсальному та регіональному рівнях;
• міжнародні стандарти у сфері захисту та забезпечення прав людини у міжнародних організаціях;
• європейські правові стандарти та їх реалізація у національному законодавстві України.